Праксеологічні методи для створення штучного іншомовного середовища на заняттях з іноземної мови у ВНЗ

Мирза В.І., викладач-методист

Відокремлений структурний підрозділ Ананьївський аграрно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва

Іноземна мова, зокрема англійська, є важливим засобом  міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватися і комфортно почуватися  у країні, мова якої вивчається. Вагому роль у формуванні іншомовної комунікативної компетентності мають праксеологічні (інтерактивні) методи вивчення іноземної мови. Інтерактивне навчання сприяє кращому  засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студентів, а й на його почуття, волю.  Вже  в  навчальних  аудиторіях  вони допомагають набувати  професійних  компетенцій,  тому  що намагаються залучити студентів до вирішення проблем, максимально наближених до майбутньої діяльності. Особливо в навчанні іноземної мови студентів економічних спеціальностей вузів можна з успіхом застосовувати  метод сценарію (storyline method), метод симуляцій, метод рольової гри, метод «кейз-стаді», тощо.

Метод сценарію (storyline method) ефективно застосовувати під час вивчення економічних дисциплін (менеджмент, маркетинг, ринкові дослідження, інфраструктура товарного ринку)  на поєднанні запланованих навчальних змістів – наприклад: Вивчення ринку збуту – Бізнес-план – Презентація підприємства;  Магазини-Товари-Продаж – з інтересами та ідеями студентів. Отримуючи «імпульси» від викладача  (так звані ключові питання), студенти роблять свій внесок в створення історії. Цей метод обходиться без текстових підручників. Мова йде про креативне планування, підбір гіпотез, переживання, систематизацію та презентацію роботи. Спроектована історія містить також елементи з драми та рольової гри. Викладач задає лише рамки дії та представляє окремі епізоди. Студенти ставлять свої питання та знаходять самі на них відповіді.

Метод симуляцій використовується для моделювання та імітації реальності. В навчанні мова йде про різноманітні симуляційні бізнес-ігри, які надають студентам можливість відпрацьовувати свої навички, застосовувати знання з метою вирішення тієї чи іншої задачі в так званому «безпечному середовищі», яке імітує реальні ситуації, наприклад, в бізнесі, в роботі в компанії. Симуляція надає можливість студентам спробувати себе в певній ролі – керівника, президента компанії, дає можливість дослідити систему роботи певного підприємства. Перед учасниками гри ставлять чіткі  завдання – досягти приросту прибутку фірми, заключити договір, вигідно продати акції компанії тощо. Симуляції характеризуються високим ступенем зацікавленості учасників, що цілком поринають у гру, втілюються в свою роль, вболівають за результат роботи, оскільки від командного духу, швидкості прийняття рішень залежить загальний результат. Завдяки симуляції формується навичка стратегічного планування у студентів, розвивається вміння працювати в команді, проводити перемовини, переконувати ділового партнера. Симуляції впорядковують знання студентів, готують їх до необхідності прийняття в майбутній діяльності швидких та вмотивованих бізнес-рішень. Існують комп’ютерні симуляції, де учасники працюють з комп’ютерною програмою, керують уявною компанією та настільні симуляції, де учасники, компанії, підприємства «існують» у вигляді фішок, карт.

Рольова гра є активним методом навчання, засобом розвитку комунікативних здібностей студента. Рольова гра пов’язана з інтересами студентів, є засобом емоційної зацікавленості, мотивації навчальної діяльності. Рольова гра виступає активним способом навчання практичного володіння іноземною мовою. Рольова гра допомагає подолати мовні бар’єри студентів, значно підвищує обсяг їх мовленнєвої практики. Це навчання в дії. Існує велика кількість форм, типів рольової гри на заняттях іноземної мови. Так, наприклад, можна використовувати рольову гру «На співбесіді», де студенти беруть на себе роль роботодавця та працівника. Під час опрацювання матеріалу «Ділова поїздка за кордон» є можливим створити велику кількість мовленнєвих ситуацій.

Метод кейсів (case-study) в наш час широко використовується в навчанні економіці за кордоном і вважається одним з найефективніших способів навчання студентів навичкам вирішення типових проблем. Метод передбачає активний проблемно-ситуативний аналіз конкретних навчальних ситуацій. Його відмінною рисою є створення проблемної ситуації на основі фактів реального життя. Акцент навчання методом аналізу ситуації спрямований не на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення, на співтворчість в групі. Технологія методу полягає в наступному: за певними правилами розробляється модель конкретної ситуації, що сталася в реальному житті, і відбивається той комплекс знань і практичних навичок, які учні повинні отримати. При цьому викладач виступає в ролі ведучого, що генерує питання, фіксує відповіді, підтримує обговорення.

Метод інтегрує в собі технології розвиваючого навчання, ґрунтуючись на формуванні різноманітних особистісних якостей студентів. Case-study можна розглядати як різновид проектної технології, коли йде формування проблеми і шляхів її вирішення на підставі кейса. Безсумнівним достоїнством методу є те, що створює умови для "ситуації успіху". Він передбачає діяльність, що сприяє активізації студентів , стимулювання успіху, формування стійкої мотивації і пізнавальної активності. За допомогою цього методу розвивається самостійне мислення, виявляються аналітичні та оціночні навички, здатність працювати в команді і виробляти рішення поставленої проблеми. Кейс містить  сюжетну частину, написану в цікавій і доступній манері. Ситуація містить реальну інформацію із зазначенням і описом реально існуючої компанії.  Наводяться назва і опис продукції, імена і посади головних персонажів, інформація про стан ринку в цій галузі, про конкурентів, про фінансове становище компанії і інші дані, які необхідні для вирішення проблеми в кожному окремому випадку.

Практично всі дослідники в галузі навчання іноземних мов для професійної комунікації у немовних вишах підкреслюють необхідність використання головним чином автентичних навчальних матеріалів у такому навчанні для створення штучного іншомовного середовища. У Рекомендаціях Ради Європи зазначено, що автентичний текст є центром будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішньою предметною з’єднувальною ланкою між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає, спілкуються вони безпосередньо чи на відстані. [1, с.93]

Автентичний текст (від грецької мови Authentikos – справжній) – текст будь-якого документа, відповідний за змістом тексту іншою мовою і має однакову з ним силу. У автентичному тексті представлено не тільки відбір лексики і правильне граматичне оформлення висловлювання, а також змістовна сторона, що відіграє важливу роль. Однією з основних проблем для формування іншомовної особистості студента засобами автентичних матеріалів є відбір текстів і чітка організація роботи з ними.

Але наукова проблема полягає в тому, що в методиці ще остаточно не з’ясовано, які навчальні матеріали можна вважати дійсно автентичними і для чого потрібна така автентичність. Також не закінченим є аналіз питання, які саме навчальні матеріали з фаху мовою, що вивчається, відповідають як вимозі автентичності, так і вимозі прийнятності та пристосованості до умов навчального процесу з іноземних мов унемовних вишах. Вимога автентичності навчальних матеріалів у навчанні мов для професійного спілкування пов’язана з тим, що, якщо вони не будуть автентичними, то студенти втратять можливість оволодівати автентичними моделями професійної комунікації, яка здійснюється засобами мови, що вивчається. А це означає, що навчання мови саме для професійного спілкування взагалі не зможе реально відбуватися. Автентичними навчальними текстами для письмового та усного мовлення можливо називати лише тексти написані або наговорені носіями мови для носіїв мови, а не для суто навчальних цілей вивчення мови як іноземної . Таким чином, фаховим іншомовним текстом для читання студентами повинен бути реальний фаховий текст, написаний носієм мови.  У сучасних умовах добір типових автентичних письмових або усних текстів, особливо для навчання мови у спеціальних цілях, є доступним для будь-якого з викладачів англійської мови або укладачів навчальних матеріалів. Майже невичерпним їх джерелом є Інтернет. Іншим і дуже багатим джерелом типових автентичних спеціальних текстів є підручники з фахових дисциплін, видані в англомовних країнах для студентів-носіїв англійської мови, які вивчають ту чи іншу дисципліну в межах своєї фахової підготовки в університетах цих країн.

Однією з основних проблем для формування іншомовної особистості студента засобами автентичних матеріалів є відбір текстів і чітка організація роботи з ними. Якщо завдання сформульоване грамотно, то воно відволікає студента від намагань розшифрувати кожне незнайоме слово та концентрує його увагу на автентичних операціях набуття інформації при читанні та прослуховуванні. Від різновиду завдань буде залежати, чи сприймуть студенти текст як автентичний. Завдання можуть бути наступними: за визначений час прочитати текст і передати зміст рідною мовою; дати відповіді у письмовій формі на запитання викладача;скласти анотацію до тексту; скласти рекламу, наприклад, на продовольчий або непродовольчий товар, тощо. Таким чином можна виділити вимоги, яким повинен відповідати навчальний автентичний матеріал, призначений для формування іншомовної особистості студента на заняттях з іноземної мови: використання автентичної лексики, фразеології; адекватність мовленнєвих засобів, що використовуються в запропонованій ситуації;природність пропонованих ситуацій; відображення особливостей культури та національної ментальності носіїв мови; інформаційна та емоційна насиченість.

Нині підготовка випускників у ВНЗ змушує науковців, педагогів до пошуку нових засобів і методів підвищення якості їх теоретичної підготовки, готовності до самостійної творчої праці. для викладача сьогодні важливо постійно вдосконалювати власні знання методів  навчання іноземних мов, впроваджувати у власну викладацьку практику новітні освітні концепції, йти в ногу з часом.

Список використаних джерел

1.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, оцінювання/Науковий редактор українське видання доктор пед. наук С. Ю. Ніколаєва – К.: Ленвіт, 2003 – 273с

2.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.  –К., 2002.

3. Неділько А.Г.,  До питання застосування автентичних матеріалів для навчання іноземної мови// Іноз. мови – 1998. - №4. – с. 11-12

3. Міжнародний досвід у викладанні іноземних мов: тези доповідей.  –К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. –  61 c.

4. Методичні та психолого-педагогічні проблеми викладання іноземних мов на сучасному етапі: Матеріали  VII  науково-методичної конференції з міжнародною участю.  –  Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна. – 2014. – 172 с.

5. Збірник «Організація навчально- виховного процесу». Досвід роботи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, випуск 16, 2010р.