Відокремлений структурний підрозділ Ананьївський аграрно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва
Досвід роботи викладача
$IMAGE1
Відгук
про педагогічну діяльність викладача англійської мови Відокремленого структурного підрозділу Ананьївський аграрно - економічний коледж Уманського національного університету садівництва
Мирзу Валентину Іванівну
Мирза Валентина Іванівна, 1963 року народження, спеціальність за дипломом - вчитель іноземних мов, у 1986 році закінчила Ізмаїльський державний педагогічний інститут. З 1993 року працює в ВСП Ананьївський аграрно-економічний коледж УНУС викладачем англійської мови. Відповідає займаній посаді, “спеціаліст вищої категорії”, викладач-методист. Посадові обов’язки викладача виконує сумлінно, з творчим підходом. З 2007 року обіймає посаду завідувача навчально-методичного кабінету коледжу.
На заняттях Валентини Іванівни панує ділова та доброзичлива атмосфера співпраці. Основні методи навчання – “мозковий штурм”, елементи ділової гри, “брейн-ринг”, «кейс-метод», вітагенні технології навчання з обов’язковим врахуванням початкових знань студентів.
За період роботи в навчальному закладі випустила 8 академічних груп. Велику увагу приділяє позааудиторній роботі. Студенти гуртка під керівництвом Валентини Іванівни завжди беруть участь у загальних заходах за планом роботи навчального закладу.
Займає активну життєву позицію. Виступає на сторінках преси, має високий рейтинг серед викладачів коледжу, посіла друге місце в зональному конкурсі “Викладач року – 2003”. Є постійним учасником виставок передового педагогічного досвіду в коледжі та ДУ НМЦ «Агроосвіта». У 2008 році відзначена подякою Міністерства аграрної політики та продовольства України за особистий вагомий внесок у підвищенні рівня методичної роботи, сприяння творчому мисленню студентів, багаторічну участь у роботі лабораторії педагогічного досвіду і творчості молоді та прізвище викладача занесено до Книги пошани ДУ НМЦ «Агроосвіта». У 2011році брала участь у роботі регіональної навчально-методичної комісії викладачів іноземної мови з розробки типової програми «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)». За дорученням Немішаївського науково-методичного центру викладачем розроблено та представлено до видавництва проекти типових навчальних програм з дисципліни „Англійська мова” ( за професійним спрямуванням) зі спеціальностей 5.03050901 „Бухгалтерський облік”, 5.03050702 „Комерційна діяльність”, 5.03050801 „Фінанси і кредит”, таким чином викладач є співрозробником навчальної програми з дисципліни «Іноземна мова(за професійним спрямуванням)».
Валентина Іванівна є завідувачем кабінету іноземних мов, працює над удосконаленням та поповненням матеріально-технічної бази кабінету, нею створена комплексна навчально-методична база викладання англійської мови у коледжі. За результатами обласного огляду-конкурсу кабінетів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Одеської області кабінет іноземної мови навчального закладу посів ІІ-ге місце у 2014 році, про що свідчить грамота Голови Ради директорів рівнів акредитації Одеської області.
Викладач бере активну участь у роботі обласної навчально-методичної комісії викладачів іноземних мов. Брала участь у розробці положення «Викладач року з іноземної мови» та працювала у складі конкурсної комісії обласного етапу конкурсу, який проводився на базі Морехідного коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії у березні 2015 року.
Провідні якості Валентини Іванівни – тактовність, постійне прагнення до пошуку цікавих форм та методів викладання для закріплення мовного матеріалу, диференційований підхід до складання навчальних завдань з урахуванням початкових знань студентів. Охоче передає свій педагогічний досвід та знання молодим колегам.
За сумлінну працю неодноразово відзначалась грамотами, подяками обласної Ради директорів та адміністрацією коледжу.
Голова циклової комісії 
Л.М. Крижановська
Організація індивідуально-диференційованого підходу на заняттях англійської мови
Анотація власного досвіду
 |
“Від учителя залежить, буде серце дитини – засушеною корою, чи розквітлою квіткою” В.Сухомлинський |
Сучасне суспільство переживає зміни, основною тенденцією яких є радикальне оновлення всіх соціальних структур та інститутів. Структурна перебудова економіки України ставить вимоги щодо характеру й послідовності реформування всіх рівнів національної освіти. Здійснювати реформування освіти неможливо без активного впровадження в навчальний процес нових технологій навчання, новітніх методик викладання дисциплін. Все це забезпечить необхідний рівень теоретичної і практичної підготовки майбутніх фахівців.
Перебудова системи освіти вимагає також активізації методів навчання, посилюється прагнення педагогів до пошуку шляхів активізації навчального процесу, вдосконалення педагогічної майстерності. А це можливо при вмілому використанні нових ідей, досвіду педагогів новаторів, критичному переосмисленні традиційного досвіду викладання, активного використання інноваційних методів навчання.
В освітньому процесі не можна відкидати різні чинники, які впливають на організацію навчального процесу в навчальному закладі: скорочення годинного обсягу вивчення дисциплін, ускладнення і забезпечення студентів навчально-методичною літературою, відсутність необхідного фінансування. Проблема стає ще гострішою через зниження рівня знань випускників середніх шкіл. Тому від працівників вищої школи вимагається пошук нових ефективніших форм і методів організації навчально-виховного процесу.
Згідно даних Інституту соціології НАН України на думку старшокласників, майбутнє залежатиме перед усім від особистих здібностей, волі, вмінь, сприятливої чи несприятливої ситуації в суспільстві. Тому перспективна система освіти повинна створюватись на основі поєднання найновіших природничих і гуманітарних знань, і одним із пріоритетних завдань її має бути формування в молодих людей такої життєвої компетентності, яка надасть їм змогу оволодіти життєвими і соціальними ролями, з тим щоб гідно жити в умовах нового століття. Школа життєвої компетентності має бути спрямована не на ретрансляцію минулого, а, передусім, на конструювання майбутнього. Згідно досліджень психологів, людина включається в будь-яку діяльність тільки тоді, коли це їй потрібно, коли в неї є певні мотиви.
Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатимуть особистісно зорієнтоване навчання, проектні, ігрові технології кооперативного навчання, технологій дистанційного навчання. Саме ці технології озброять студента ключовими компетенціями так необхідними для життя.
З врахуванням вищесказаного та з власного досвіду, вважаю, що кожен викладач повинен формувати індивідуальний стиль роботи зі студентами. Педагог не мусить когось копіювати, він має бути сильною особистістю, яка веде за собою, виховує своїм прикладом, вказує шляхи досягнення поставленої мети. Загальними ознаками індивідуального стилю є стійка система прийомів та методів діяльності викладача, яка обумовлена певними особистими якостями. Зокрема це стосується викладачів іноземної мови, тому що у викладанні дисципліни основним є принцип активності. Засвоєння мовного матеріалу і досягнення певних ступенів в опануванні іноземною мовою відбувається значно успішніше, якщо навчальний процес проходить на збільшеному інтелектуально-емоційному рівні. Дослідження показують, що експресивні засоби посилюють значимість змістовності висловлювання, вони зверненні безпосередньо до емоційно-мотиваційної сфери студента, викликають зацікавленість, забезпечують підключення студентів до вербального спілкування, яке дуже необхідне для оволодіння мовою. Ще Л.С. Виготський стверджував, що “ни одна форма поведения не является столь крепкой как связанная с эмоцией”.
Особистісно -зорієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість студента, його самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І.Якиманська). Особистісно - зорієнтований підхід поєднує навчання й виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту розвитку студента, підготовку до життєтворчості.
В умовах такого навчання відбувається становлення і розвиток компетентностей та важливих якостей особистості як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій. Компетентність це здатність студента застосовувати знання в життєвому досвіді. У цьому випадку особливу значимість набуває вітагенна технологія навчання, яка основана на актуалізації життєвого досвіду особистості. Життєвий досвід – вітагенна інформація, яка стала надбанням особистості, закладених в довгостроковій пам'яті та яка знаходиться у стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Це і називається компетентність. Останнім часом педагогічною проблемою постала взаємодія «викладач-студент», в рішенні якої допомагає технологія співробітництва. Саме при цієї взаємодії викладач повинен поважати невеликий вітагенний досвід студента та актуалізувати його. Це сплав думок та почуттів за той час, який прожив наш вихованець. І цей досвід безперечно дуже важливий для нього, а значить повинен бути важливим і для нас, педагогів, які працюють з ним.
В основі особистісно-орієнтованого навчання лежить глибоке та всебічне вивчення індивідуальних особливостей студента. А при використанні елементів ділової гри відбувається співпраця викладача та студента, де останній має змогу виявити самостійність як поведінки так і думки, здатність до вибору власної позиції. Вважаю це головним у своїй роботі, тому що діти приходять до нас з різним рівнем знань, а трапляється що навіть і без них. Моя задача не дати жодному студенту відчути себе зайвим на занятті. Таким чином основний принцип у навчанні, який просто не можливо не враховувати – диференційований підхід. Він створює сприятливі умови для розвитку студентів відповідно до їх здібностей і можливостей, їх життєвий досвід, надає можливість приділити більше часу відстаючим, не випускаючи з уваги сильних. Тому на перших заняттях в першу чергу намагаюсь виявити рівень знань кожного студента та підготувати диференційовані завдання, які залучали б їх до співпраці. Студентам з низьким рівнем знань я пропоную не складні завдання. Обов’язково включаю на самостійне вивчення питання лінгвокраїнознавчого характеру. Для перевірки рівня засвоєння лексичного матеріалу використовую “експрес-опитування”. Таким чином я перевіряю студентів, як вони підготовлені до заняття та як правильно потрібно спланувати роботу, щоб вона була ефективною, цікавою та вмотивованою.
Програмна підготовка іноземної мови охоплює різні види роботи з мовою: ознайомлення з текстом, оглядове читання, пошукове читання, аналізуюча та перекладацька робота, складання плану, короткого повідомлення, діалогу, анотування, підготовка оглядової доповіді за темами, включає професійно спрямовану тематику, орієнтується на між предметні зв’язки. У професійній підготовці спеціалістів економічного профілю є необхідність виділяти насамперед корпоративну компетентність як особливий вид компетентності, який передбачає стійку здатність фахівця виконувати передбачені кваліфікаційною характеристикою види діяльності. Вагому роль у формуванні іншомовної комунікативної компетентності мають праксеологічні (інтерактивні) методи вивчення іноземної мови. Інтерактивне навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студентів, а й на його почуття, волю. Вже в навчальних аудиторіях вони допомагають набувати професійних компетенцій, тому що намагаються залучити студентів до вирішення проблем, максимально наближених до майбутньої діяльності. Особливо в навчанні іноземної мови студентів економічних спеціальностей вузів можна з успіхом застосовувати метод сценарію (storyline method), метод симуляцій, метод рольової гри, метод «кейс-стаді», тощо.
Метод сценарію (storyline method) ефективно застосовувати під час вивчення економічних дисциплін (менеджмент, маркетинг, ринкові дослідження, інфраструктура товарного ринку) на поєднанні запланованих навчальних змістів – наприклад: Вивчення ринку збуту – Бізнес-план – Презентація підприємства; Магазини-Товари-Продаж – з інтересами та ідеями студентів. За допомогою ключових питань студенти роблять свій внесок в створення історії. Цей метод обходиться без текстових підручників. Мова йде про креативне планування, підбір ситуацій, переживань, систематизацію та презентацію роботи. Спроектована історія містить також елементи з драми та рольової гри. Викладач задає лише рамки дії та представляє окремі епізоди. Студенти ставлять свої питання та знаходять самі на них відповіді.
We are trying to imagine, that we are in a restaurant
«Викладач добре розуміє, що успіх в оволодінні іноземною мовою, як засобом спілкування в основному залежить від умов, в яких воно відбувається. Тому Валентина Іванівна приділяє велику увагу організації та системності навчального процесу, створенню сприятливої комунікативної атмосфери. Заняття з використанням елементів ділової гри дуже цікаві. Студенти імітують своїх персонажів, намагаються діяти природно. На практичному занятті «Національна кухня» вони самі сервірують стіл, коментують свої дії англійською. Паралельно розказують правила поведінки за столом, правила етикету».
(Із виступів викладачів під час обговорення відкритого заняття)
«На заняттях Валентини Іванівни дуже цікаво, тому, що свою увагу викладач зосереджує на діяльності студентів. Форми та методи, які використовує викладач направлені на самостійне вирішення ними задач, розвитку уваги, мислення. На заняттях студенти анотують тексти, складають діалоги та інсценують їх. Широко використовується комп’ютерні технології. На відкритому занятті „Презентація- реклама” викладач дуже уміло використала методи ділової гри; студенти з натхненням рекламували «товар своєї фірми», проявили неабиякі акторські та ділові якості. Гадаю саме такі види занять підтверджують педагогічну майстерність викладача» .
(Із виступів викладачів під час обговорення відкритого заняття)
Невід’ємною частиною навчально-виховного процесу є позааудиторна робота.
Найбільш доступною формою організації студентів у вільний час є гурток. Виховний потенціал гуртка, без перебільшень надзвичайно високий. Він дає вихід творчої енергії, фантазії та ініціативі студентів. Участь у гуртковій роботі створює необхідні у мови для дружнього спілкування студентів різних груп, змінюються на краще та стають відвертішими стосунки між студентами та викладачами.
Студенти гуртка із задоволенням беруть участь у підготовці літературно-художніх та музичних вечорів: обговорюють сценарії, підбирають та розподіляють ролі та вірші, музичне оформлення. Студенти виявляють не аби які акторські та ораторські здібності, розповідаючи про життєвий та творчий шлях видатних людей, події, які відбуваються як в особистому житті, так і місті, країні.
Гурткова робота створює широкі можливості для розвитку здібностей студентів. Вони не тільки читають вірші, а й самі їх складають. Традиційними стали засідання гуртка присвячені дню закоханих, на яких студенти складають освідчення коханій (коханому) у формі вірша.
Люблять діти складати вірші і про своє рідне село чи місто.
Широкої популярності набули благодійні акції, в яких студенти з задоволенням беруть участь, реалізуючи свої особисті здібності та власний досвід.